Випускний скінчився, наче казка –
Вибирали королеву бала,
І вона усі найкращі вальси
З супер-боєм школи танцювала.
Всі дівчата заздрили: красуння.
Деректриса з гордістю всміхалась:
“Подивіться, то ж найкраща сукня!
А згадайте, як вона навчалась!!!”
Випускний скінчився. Від порогу
Ринули машини, взявши крила;
Кожна юність на свою дорогу
У надії, щоб завжди щастило.
Сонце жовте око показало,
Під колеса небо синь сріблило…
А з туману прірва виринала,
Наче чорну пащірню розкрила.
Крутонуло вихром на слизькому,
Мов з землі навік хотіло стерти…
І лікарня падала з утоми,
Мить життя виборюючи в смерті…
Ще учора королева бала,
А сьогодні – так, безвольне тіло,
У палаті тихо помирала…
Але серце жить її хотіло:
“Мамо! Мамо! Я уже не встану –
Нащо ці мені жахливі муки? –
Відчуваю, поряд вічність стала,
Холодом вуста торкає руки…
Мамо, ти мене навчила жити:
Як дивитись, келиха тримати;
Ти навчила правильно ходити
І дотепну відповідь давати.
Рано спать навчила ти лягяти,
Щоб обличчя свіжістю світилось;
Ти навчила одяг вибирати
Так, щоб в кольорах не помилитись.
Я умію зачіску робити,
Можу трохи на гітарі грати…
Мамо, ти мене навчала жити,
Але не навчила умирати.
Я стою тепер перед межею,
Вже свинцем повіки наливає…
Тільки тіло бореться з душею:
Мамо, що, душа не помирає?”
Що вона могла дочці сказати,
Коли вічність близько – за порогом?
Мами, все, що нам потрібно дати –
Це святе життя в обіймах Бога.
І тоді розвидниться дорога,
І тоді не страшно звіт давати…
Научіть нас, мами, жити з Богом,
Научіть нас з Богом помирати!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Не могу оценить стихи, но мне не очень приятно, когда один автор выставляет сразу такое множество своих произведений. Вы отвлекаете внимание от других, которые опубликовали один стих, и так же как и вы ждут отзывово и оценок. Это как-то немного эгоистично Комментарий автора: Я можу користуватися Інтернетом врядигоди, аж ніяк не щодня - тому виставляю одразу кілька текстів.
Благослови Вас Господь! Це не з егоїзму.
Світлана
2005-11-02 03:48:16
Меліста, я молюся, щоб попередній відгук не відбив у Вас бажання ділитися своїми віршами на цьому сайті. Благословінь Вам.
Он ждет тебя. - Анатолий Бляшук Почему так часто наш разум преобладает над нашей верой…? Почему наш рационализм преобладает над доверием Богу…? Почему, в воскресенье на прославлении мы исповедуем, что вся наша жизнь в Его руках, а в понедельник снова суетимся, копошась в своих проблемах…? Мы пытаемся что-то решить, подключая к этому все имеющиеся в нашем расположении ресурсы, мы даже иногда молимся, но все равно остается как прежде…. Почему…? Да потому-что Бог начинает работать только там, где Ему нет альтернатив. От них мы можем избавиться двумя способами – это отбросить их по своей воле, или в начале набить себе кучу шишек, чтоб в итоге доказать несостоятельность наших путей и воззвать к Богу. Выбор только за нами.
