Куда девается - Искусство, Зачем проходит - мимо нас?
Мы прочь - уходим…
В поисках…
Искусства
Душа терпеть…
Не может…
Дольше - Лжи
Что так блудливо…
Гложет Разум…
- ПУСТО!!!
В взошедшем…
Поле…
Бездуховной – ржи
На Сердце…
Те колосья…
Не положишь
Не испечёшь…
Из Зёрен…
Светлый Хлеб
Взглянув на них…
С Тоскою…
Волком взвоешь
Они пригодны…
Только лишь…
Во Хлев
Свиней кормить
И то – Не Допустимо!..
Отравой Горькой…
- Зельем!!.
- Для скотов!!!
И вот Искусство…
Вновь…
Проходит Мимо
Слюною брызжущих
Жующих ртов
Каким ты будешь?..
Пищу - Сю?!.
Вкушая???
Каков Удел?..
Наследников твоих??.
Стезю Порока…
В Тело Воплощая
Сам наделяешь…
Смертной Долей – Их!!!
01.05.08
Лялин Андрей Владимирович
Комментарий автора: Куда девается - Искусство, Зачем проходит - мимо нас?
Искусство уходит из этого мира вместе с нами. С теми, кому становится крайне скучно доносить Духовную Гармонию и Песнь Муз до сытых желудков и без устали жующих ртов, стремящихся во что бы то ни стало набить собственную утробу, чтобы таким образом пусть хоть Бездуховной Пищей, но всё же - заполнить Бездонную Зияющую Пустоту…
Лялин Андрей Владимирович (LAVScan),
Россия, Москва
Автор, моно разработчик компьютерных систем для диагностики автомобилей
Diagnos_Car, VAG-Scan, FAR-Scan, LAVScan
Лялин Андрей Владимирович
адрес официального сайта lavscan.ru
адрес для сообщений diagnos_car@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 12323 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
